Стратегія розвитку читання

🔷 Як зацікавити здобувачів освіти читати паперові книги?

Щоб пробудити інтерес до читання паперових книг, я використовую методики, які роблять цей процес динамічним і захоплюючим. Одним із таких прийомів є метод «блискавка» — справжній інтелектуальний челендж, де здобувачі освіти повинні швидко орієнтуватися в тексті й знаходити ключові моменти.

Метод «хвиля» допомагає відчути ритм і настрій твору, а також активно залучає кожного до обговорення. А метод «сонечко» створює атмосферу співпраці, коли всі разом відкривають нові смисли твору. Завдяки такому підходу читання стає не лише корисним, а й справжньою пригодою, що надихає на глибше пізнання літератури.

🔷 Чи справді сучасна молодь читає менше? І що вони обирають — паперові книги чи електронні?

Ці питання стали для нас відправною точкою у проєкті «Зниження інтересу людей до читання: міф чи реальність?». Здобувачі освіти груп П-21 та П-23 взялися дізнатися, як сьогодні виглядають читацькі вподобання молоді.

Ми провели масштабну роботу:

1. Анкетували ровесників, щоб з’ясувати, який формат книги — паперовий чи електронний — для них більш привабливий.
   
   

2. Організували інтерв’ю з викладачами, аби почути їхній погляд на проблему та фактори, що впливають на інтерес до читання.
   
   

3. Ретельно проаналізували переваги й недоліки обох форматів — з точки зору зручності, доступності та якості читання.
   
   

Це лише початок нашого дослідження. Ми плануємо продовжувати вивчати тему, щоб знаходити нові шляхи популяризації читання серед молоді.

🔷 Авторський мультфільм як форма осмислення ролі словників

Здобувачі освіти групи П-23 виявили ініціативу створити мультфільм про роль словників у сучасному житті. Я радо підтримала їхню ідею, і спільними зусиллями ми реалізували авторський проєкт «Як Уляна словники вивчала».

Мультфільм став результатом командної роботи: здобувачі освіти самостійно озвучили героїв, долучилися до написання сценарію та взяли участь у режисурі. У доступній та творчій формі нам вдалося показати важливість словників як джерела знань та інструменту для осмислення мови.

Після перегляду першокурсники стали учасниками інтерактивної частини. Ми разом обговорювали, як змінилось значення слів тривога, град, укриття, нація у контексті подій, що переживає наша країна. 

Цей проєкт сприяв розвитку творчих та аналітичних навичок, а також продемонстрував, як мова живе та змінюється разом із суспільством.

🔷 «Лісова пісня» у форматі коміксу: творчий проєкт здобувачів освіти

У межах стратегії популяризації читання серед молоді я підтримала ініціативу здобувачів освіти групи П-23, які виявили бажання реалізувати нестандартний і креативний підхід до вивчення твору Лесі Українки. Разом ми створили авторський проєкт — комікси за мотивами драми-феєрії «Лісова пісня».

Такий формат дав можливість глибше зануритися в зміст твору, відчути його емоційну глибину, казкову атмосферу та драматизм. Поєднання класичної літератури із сучасним мистецтвом візуального оповідання дозволило здобувачам освіти осмислити твір по-новому та передати його основні ідеї у зрозумілій, яскравій і привабливій формі.

Результатом проєкту стали яскраві історії з оригінальними художніми рішеннями, що засвідчили творчу активність та глибоке розуміння літературного матеріалу.

Цей досвід ще раз підтвердив: література може бути живою, актуальною та надихати на нові форми самовираження.

🔷 Михайль Семенко — поет-новатор очима сучасної молоді

Разом із здобувачкою освіти групи П-23 Маковіцькою Ольгою ми провели змістовний урок, присвячений творчості Михайля Семенка — яскравого представника українського футуризму, одного із символів «Розстріляного відродження».

У своїй частині заняття я акцентувала увагу на ролі Семенка у розвитку українського літературного авангарду, його прагненні руйнувати традиційні поетичні форми та створювати нові художні моделі. Маковіцька Ольга доповнила урок цікавими фактами з особистого життя митця — зокрема, його суперечливим ставленням до постаті Тараса Шевченка та непростими взаєминами з жінками, які надихали його творчість.

Окрасою заняття став вірш, написаний самою Ольгою, у якому вона передала настрій епохи та її трагізм. Цей творчий внесок додав уроку емоційної глибини й підкреслив важливість діалогу між минулим і сучасним поколінням.

Такий формат дозволив поглибити знання з літератури та створити простір для осмислення складних тем крізь особисте сприйняття.

📚 Сучасний світ змінюється щодня, але любов до книги — незмінна! Книга формує мислення, розвиває уяву і надихає на нові звершення. І що найголовніше — вона ніколи не виходить з моди!

Саме тому ми організували фоточелендж #Читати_модно, де здобувачі освіти та викладачі показали, що книга — це не просто джерело знань, а стильний аксесуар у повсякденному житті.

Учасники ділилися своїми улюбленими книгами, демонстрували читацькі куточки і доводили — читання це не тільки корисно, а й круто!

Приєднуйтесь до нас, надихайтеся і беріть книгу в руки — бо читати — це модно!

🔷 Відзначення Всесвітнього дня читання вголос у Національній бібліотеці України

У найкращий спосіб провести день, присвячений Всесвітньому дню читання вголос, мені вдалося разом зі здобувачами освіти групи П-14 та майстром виробничого навчання Людмилою Мартиненко. З цієї чудової нагоди ми відвідали Національну бібліотеку України імені Ярослава Мудрого.

Під час екскурсії здобувачі освіти ознайомилися зі структурою бібліотеки, дізналися про її унікальні книжкові фонди, а також побачили рідкісні видання, зокрема книги, датовані XV століттям. Особливе враження справила точна копія Пересопницького Євангелія — святині, на якій складають присягу президенти України.

Ця подія ще раз підтвердила: книга — це джерело знань, потужний символ національної ідентичності, культурної пам’яті та духовної спадщини.

📚 Читання надихає, об’єднує покоління й відкриває нові горизонти.

🔷 Юрій Яновський і «Майстер корабля»: творчий підхід до вивчення літератури

Здобувачка освіти групи П-23 Маковіцька Оля вже не вперше проявляє ініціативу у вивченні української літератури. Цього разу ми разом провели змістовний і захопливий урок, присвячений творчості Юрія Яновського та його знаковому роману «Майстер корабля».

Під час заняття ми обговорили образи головних героїв, їхню психологічну глибину й особливості. Оля поділилася цікавими фактами про реальних прототипів персонажів, на яких спирався автор, а також розкрила культурний контекст 1920-х років — зокрема, зв’язок твору з українським кінематографом, який став основою для сюжетної лінії роману.

Завдяки такій ініціативі урок перетворився на справжню подорож у добу літературного модернізму, де література, кіно і біографічні факти поєдналися в єдину, живу картину епохи.

Щиро дякую Олі за натхнення, активність і глибоке занурення в тему!

🔷 Чи знаєте ви найцікавіші та найнесподіваніші факти зі світу книг?

Здобувачі освіти групи П-11 створили онлайн лепбук «Чи знаєте ви, що…» — інтерактивну колекцію захопливих, несподіваних і навіть курйозних фактів про книги, авторів, історії створення творів, перші видання та унікальні бібліотеки світу.

Кожен розділ проєкту наповнений яскравими візуальними матеріалами, посиланнями та креативним оформленням, що робить знайомство з літературою не тільки пізнавальним, а й по-справжньому захопливим.

Цей лепбук демонструє, що світ літератури багатий і вартий уваги. Запрошую ознайомитися з ним і дізнатися більше!

🔷 Читання просто неба: новий формат роботи з текстом

«Лише 6 хвилин читання можуть знизити рівень стресу на 68%», — довели вчені Університету Сассекса. А якщо читати на свіжому повітрі, ефект лише посилюється: покращується концентрація, знижується тривожність, активізуються творчі здібності.

У саме такій атмосфері — серед квітучих дерев і весняного сонця — я провела незвичайне заняття із зарубіжної літератури зі здобувачами освіти групи П-23. У центрі уваги опинилося оповідання Мілорада Павича «Скляний равлик».

Ми експериментували з подачею тексту: читали в ритмі TikTok-блогера, у стилі стендапу, театрально або навіть пошепки. Кожен варіант розкривав нові грані твору та дозволяв емоційно зануритися в його атмосферу.

Такий підхід оживлює літературні заняття, розвиває навички виразного читання, емоційної чутливості, креативного мислення та взаємодії в команді.

🔷 А ми сьогодні ворожили… і слова класиків стали нашими провідниками!

Здобувачки освіти поринули у світ слова незвичним для них способом — через ворожіння на книзі. Питання були дуже різнопланові, а відповіді виявилися не менш багатогранними. Велетні українського слова — Леся Українка, Дмитро Павличко, Панас Мирний, Тарас Шевченко та Михайло Коцюбинський — стали не лише джерелами натхнення, а й провідниками у світ поетичної мудрості для цих юних шукачів знань. Вони давали відповіді на запитання, відкриваючи перед здобувачами не лише нові глибини літературної спадщини, а й надихали їх на власні творчі пошуки. 

🔷 Урок просто неба: Остап Вишня і весна

Остап Вишня — автор, який умів одночасно сміятися й співчувати, а його твори найкраще сприймаються в неформальній, живій атмосфері. Саме йому ми присвятили ще один весняний урок у межах циклу виїзних занять просто неба.

Разом зі здобувачами освіти групи П-23 ми провели заняття в парку — серед квітів, дерев і співу пташок. Такі виїзні уроки вже стали для нас доброю традицією, що поєднує навчання з відчуттям простору, свободи й натхнення.

Цього разу ми читали біографію Остапа Вишні у двох форматах. Спочатку — ланцюжком: кожен по черзі долучався до читання. Потім — у форматі естафети: здобувачі освіти самі обирали, кому передати книгу далі, виходячи в центр і читаючи вголос. Такий підхід оживлює текст, додає енергії уроку й залучає всіх до активної участі.

Формат відкритого простору й вільного ритму зробив заняття по-справжньому динамічним і наповненим емоціями. Це ще раз доводить, що література може звучати по-новому — щиро, актуально й близько до серця.

🔷 Презентація збірки «Люди зі сталі»

До Всесвітнього дня поезії у приміщенні бібліотеки ДПТНЗ «КВПУВТ» ми зібралися, щоб віддати шану слову. Звучала ніжна мелодія віршів, які обіймали серця своєю щирістю. Презентація збірки "Люди зі сталі" розкрила перед здобувачами освіти світ поетичних образів, які розповідали про долі, сплетені з війною. Особливо вразила поезія Оксани Гурської та інших авторів, які передали біль та силу українських жінок, а також  захисників Маріуполя. Ця збірка — свідоцтво глибоких почуттів, які захоплюють і залишають незабутні враження. Українсько-канадський проєкт став важливим кроком у вираженні підтримки українським героям. Історії родин, пов'язаних з "Азовсталлю", розкрили нові обличчя сталевих воїнів, їхню силу та вразливість. Діти залишилися під враженням від могутності слова, яке здатне перетворити найтяжчі долі на витоки надії та сили.

🔷 «Слово», яке стало вироком… і любов, яка не врятувала.

Ще один неймовірний урок у тандемі з талановитою здобувачкою освіти Олею Маковіцькою, яка знає про Розстріляне Відродження більше, ніж деякі дорослі. Цього разу ми занурилися в життя Миколи Куліша — драматурга, який писав не лише п’єси, а й історію цілого покоління.

Говорили про будинок «Слово» — дім, що виявився пасткою для найяскравіших українських митців. Про те, як українізація спочатку відкривала двері до культури, а потім ці ж двері закрилися гучно й назавжди.

Згадали Львів і Відень, де Куліш навчався, шукав себе, надихався Європою. І, звісно, не обійшли увагою театр «Березіль» — лабораторію творчості Леся Курбаса, де п’єси Куліша оживали на сцені, змінюючи уявлення про театр.

І… про любов, яка в його житті була сильною, суперечливою, трагічною. Про стосунки, які ламалися в час, коли ламали людей.

Були цитати, емоції, суперечки і… абсолютна тиша в момент, коли ми згадали останні дні драматурга в Сандармосі.

Ми вчимося не тільки заради НМТ. Ми вчимося, щоб пам’ятати. І щоб відчувати.